Глава 1

Грянув залп петард до небес,

Тисячі футів червоних стрічок устлали землю,

Великі червоні ліхтарі висять високо,

Дочки родини Янь виходять заміж.

На вулицях Шенцзіна, від сивоволосих стариків до жовторотих немовлят, усі знали, що сьогодні дві дочки з резиденції канцлера Янь виходять заміж, і за дивним збігом, за одного і того ж свекра.

Третя госпожа з родини Янь, народжена від головної дружини, Янь Хуань, з дитинства мала заручини з імператорською родиною, з юних років захоплювалася Старшим принцом, і після досягнення повноліття їй за правом був дарований шлюб зі Старшим принцом.

Старша дочка родини Янь, Янь Яо, освічена і розумна, ніжна і зворушлива, була відомою талановитою жінкою в Шенцзіні, і, окрім свого статусу позашлюбної дочки, її можна було назвати ідеальною.

За те, що на Святі ліхтарів вона здобула першість, одразу ж полонивши серце Третього принца, наступного дня імператор видав указ про шлюб, заявивши, що добрі справи приходять парами, і вимагаючи, щоб весілля обох принців відбулися в один день.

Дві дочки з родини Янь виходили заміж одночасно, сестри ставали невістками в одній родині, що мало б бути прекрасною історією, але через надто гучну славу Янь Хуань та Третього принца в Шенцзіні, простих людей, що зібралися біля резиденції канцлера, було набагато більше тих, хто прийшов подивитися на виставу, ніж тих, хто щиро вітав...

— Нумо, нумо, хто ставить на те, що процесія Старшого принца буде пишнішою, кладіть праворуч, хто ставить на те, що процесія Третього принца буде пишнішою, кладіть ліворуч, ставки зроблені, ставок більше немає, чесно для всіх!

Усі підходьте подивитися!

Біля воріт резиденції канцлера завжди знаходилися люди, які любили дивитися вистави і не боялися великих подій, вони навіть принесли стіл і почали приймати ставки. Натовп привернув його погляд, люди по черзі дивилися то ліворуч, то праворуч, діставали срібло, не знаючи, як зробити вибір. Тоді хтось заговорив.

— Я ставлю на Третього принца!

Усім відомо, що наш імператор найбільше любить Третього принца, а старша панянка Янь – його улюблениця. Хоча вона лише стає наложницею, весільні подарунки, напевно, всі бачили, їх було більше, ніж ті, що Старший принц дав для головної дружини!

Якщо так було в день заручин, то що вже казати про день весілля?

Усі ставте зі мною на Третього принца, не помилитеся!

Натовп здивовано визнав, що в цьому є сенс, і час від часу хтось бурмотів: — Так, згідно з зарозумілим характером Третього принца, він точно не дасть Старшому принцу обличчя. Є сенс, я ставлю на Третього принца.

Коли група людей збиралася покласти гроші ліворуч, їх зупинили: — Ей, ей, ей, ви всі ставите на Третього принца, хіба ви забули, на кому сьогодні одружується Старший принц?

Це ж третя панянка Янь, вона з дитинства була некерованою, у всьому Шенцзіні немає людини, яку б третя панянка не наважилася образити, ви не знали?

Того разу під час заручин Третій принц образив Старшого принца. Третя панянка дізналася про це і тієї ж ночі з групою людей спалила одну з вілл Третього принца за містом. З її безстрашним характером, як ви думаєте, вона дозволить, щоб сьогодні процесія Третього принца була пишнішою за її власну?

Натовп раптом зрозумів, і всі закивали: — Є сенс, є сенс. До того ж, третя панянка виходить заміж за Старшого принца як головна дружина. З давніх-давен, хто бачив, щоб процесія для наложниці була пишнішою, ніж для головної дружини?

Навіть якщо наш імператор дуже любить Третього принца, він, напевно, не порушить родові правила.

Після галасливого обговорення ставки були зроблені, і кількість срібла з обох боків виявилася рівною, одразу було незрозуміло, хто переможе.

Поки всі жваво обговорювали, хто виграє, а хто програє, маленька фігурка вислизнула з натовпу, озирнулася і тихо прослизнула через бічні ворота резиденції канцлера.

— Панянко, панянко, Старший принц ще не приїхав, але... зовні прості люди влаштували ставки, хто з процесій буде пишнішою, Старшого принца чи Третього принца. Я подивилася, обидві сторони приблизно рівні, сили рівні~

Це була саме Хун Сян, яка щойно тихо прослизнула через бічні ворота. У рожевому одязі, задихаючись, з рум'яним обличчям, вона збуджено говорила з жінкою, яка сиділа перед нею і приводила себе до ладу.

Почувши це, Янь Хуань, яка сиділа перед дзеркалом і дозволяла служниці зачісувати їй волосся, зупинила її рухи і з невіруючим обличчям подивилася на Хун Сян: — Що?

Ти кажеш, сили рівні?

Жінка мала шкіру як сніг і обличчя як квітка, на маленькому овальному обличчі були чисті та жваві мигдалеподібні очі, кінчик носа трохи кирпатий, коли вона говорила, її вишневі губки відкривалися і закривалися, це було надзвичайно красиво, як вишукана порцелянова лялька, і навіть коли вона сердилася, в цьому було щось чарівне.

— Так... а що... сталося?

Хун Сян не зрозуміла, чому та сердиться.

Янь Хуань стиснула губи, підійшла прямо до ліжка, дістала скриньку і недбало витягла звідти кілька банкнот. — Хун Сян, швидко візьми ці гроші і зроби ставки. Ми ні за що не повинні програти цьому Мужун Ці, зрозуміла?

— Але панянко... — Хун Сян здивувалася. — Це ж просто забава для простих людей. Канцлер і другий молодий пан особисто говорили зі Старшим принцом, що сьогоднішня весільна процесія в жодному разі не повинна бути маленькою, вони обов'язково влаштують старшій панянці пишне весілля, і її не затьмарять.

Янь Хуань запхала банкноти в обійми Хун Сян, її тон був легким: — Це само собою!

Але твоїй панянці не бракує цих грошей, я просто терпіти не можу, коли цей покидьок Мужун Ці стоїть поруч зі мною!

Візьми, і розчави їх!

Сказавши це, вона знову витягла кілька банкнот і запхала їх в обійми Хун Сян. Хун Сян приголомшено дивилася на дії Янь Хуань, бачачи, як одна за одною великі банкноти опиняються в її обіймах, і не могла не сказати: — Панянко, досить, це... занадто багато... а якщо...

— Жодних "якщо"!

Янь Хуань з ляскотом закрила скриньку, підняла голову і з упевненим обличчям сказала: — Мені, цій панянці, грошей не бракує.

Сказавши це, вона кинула всю скриньку Хун Сян і, йдучи, додала: — Якщо не вистачить, приходь до мене.

Коли Хун Сян винесла ті кілька десятків тисяч лянів банкнот, це справді налякало багатьох. Ледве втікши від тих простих людей, які розпитували і дивилися виставу, вона збиралася повернутися до резиденції, щоб доповісти, як раптом почула звуки сурни з вулиці праворуч від резиденції канцлера.

Придивившись, вона побачила, як з-за рогу вулиці, граючи музику, наближається весільна процесія, довга, як дракон, з сотнею почету, паланкіном з вісьмома носіями, це було дуже жваво!

Особливо той, хто йшов на чолі, мав надзвичайно пишний вигляд: їхав верхи на ферганському коні, носив золоту корону з дев'ятьма перлинами, одягнений був у парчеву весільну накидку, і навіть нефритовий кулон на поясі, на перший погляд, був надзвичайно цінним кривавим нефритом.

Цей "важкий" вигляд, якби це був хтось інший, давно вже викликав би насмішки за вульгарність і несмак. Однак, саме тому, що ця людина мала надзвичайно демонічне обличчя, до якого навіть Янь Хуань не могла причепитися, цей вигляд не тільки не здавався вульгарним, а навпаки, ще більше підкреслював його надзвичайну знатність і неперевершену елегантність!

Прибулим був саме Третій принц Мужун Ці.

Мужун Ці сяяв від радості, немов хотів, щоб усі дізналися про його щастя і веселощі. Він кинув погляд на резиденцію канцлера, а потім зупинив погляд на натовпі, що скупчився навпроти резиденції, і його очі засяяли.

— Іди, подивися, що там за метушня.

Щойно пролунав його голос, служка поруч швидко протиснувся в натовп.